Маленьку Настю і далі спіткали випробування… Знову реанімація і білі стіни... Алергія… Нові випробування…
- Діагноз гіпоксія ЦНС, нам поставили з народження, та ще багато інших. Масажі, які нам робили, були неефективними. Настя сильно плакала, голову не тримала… Усе, що по віку треба було робити, також не могла. Коли Насті був рік і чотири місяці ми самі поїхали в Київ на консультацію. Нам зробили знімок, хоча його робили і раніше, але він не показав, що у дитини шийний хребець не на місці… Найбішим для нас і найболючішим було те, що майже всі методики, які дають результати, ефективні до року. Ми втратили час... У рік і п'ять місяців поставили діагноз ДЦП. Ніхто не говорив про те, як це буде. Я коли дізналася, вперше в житті втратила свідомість, - Альона намагається стримувати сльози, і каже, що після того п'ять років не могла більше плакати…
З народження дівчинки були суцільні поїздки до лікарень і реабілітаційних центрів. Вона перенесла три операції. Після них Настя почала самостійно сидіти, ставати на ніжки, а не на пальчики, збільшився об'єм рухів у руках. Вона була за кілька кроків до того, щоб самостійно ходити. Проте в одному із медичних закладів під час реабілітації дівчинці зробили блокаду, яка змінила все на гірше… І досі Настя не може повторити те, що могла… Як навчитися заново?..